СЕКВЕ́НЦІЯ, ї, ж., муз.
1. Повторення того самого наспіву на різних ступенях висхідної або низхідної гами. Секвенції застосовує [Д. Січинський] як засіб емоційного напруження (Укр. клас. опера, 1957, 285).
2. Різновид середньовічних католицьких культових пісень.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 112.