СЕКСТИ́НА, и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п’ятистопного або шестистопного) ямба. Як видатний майстер строфіки, він [М. Рильський] застосував в українській поезії всю гаму строфічних побудов і метрів, починаючи з дворядкової строфи (дистих), через терцину і терцет, катрен, секстину до октави, сонета,.. давши при цьому ряд власних оригінальних строфічних побудов (Іст. укр. літ., II, 1956, 400).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 114.