СЕМИРІ́ЧЧЯ, я, с.
1. Відрізок часу, що триває сім років. Лише за минуле семиріччя тут [на Полтавщині] знайдено тринадцять нафтогазових родовищ (Рад. Укр., 27.I 1967, 2); // іст. План розвитку народного господарства в СРСР, розрахований на виконання протягом семи років. Несеш ти [партія] світло й цвіт долинам і узгір’ям, І семиріччя, що ти розпочала, Доби незгасної назветься семизір’ям (Рильський, III, 1961, 310).
2. Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося сім років тому. Семиріччя одруження.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 122.