СЕНЕГА́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. сенега́лець, льця, ч.; сенега́лка, и, ж.). Основне населення Сенегалу. Мінялись мундири, мінялась подоба, замість обдурених Антантою чорношкірих сенегальців та дрібних, схожих на підлітків, греків до бою ставали інші — чорні барони та блідолиці юнкери (Гончар, II, 1959, 384).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 124.