СЕПТАКО́РД, у, ч., муз. Акорд, який складається із прими (основного тону), терції, квінти й септими. Вельми часто бачимо в сильних обробках Б. М. Лято-шинського паралельні кварти, квінти і тризвуки («Гей, у лісі, в лісі»), септакорди (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 127.