СЕ́РБСЬКИЙ, а, е. Прикм. до се́рби і Сербія. Як я перший раз почув цю карпатську вимову, вона мені здалась схожою на сербську або словацьку (Н.-Лев., II, 1956, 410); На свіжий горб покладено вінки, і вже вином могилу поливали по сербському звичаєві жінки (Гонч., Вибр., 1959, 297); М. Шашкевичу належать кілька перекладів на українську мову сербських народних пісень (Наука.., 10, 1956, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 128.