СЕ́РВІС, у, ч. Обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб. Сервісом займається тут сільський комунгосп — нова форма побутового обслуговування колгоспників, що народилась на Черкащині й поширилася на всю республіку (Літ. Укр., 28. IV 1968, 1); // Сукупність організацій, обов’язком яких є обслуговування побутових потреб населення і створення різноманітних вигод для нього. Кожній людині служба міського сервісу заощаджує багато часу, звільняє від важкої копіткої роботи (Веч. Київ, 14.II 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 129.