СЕРДОБО́ЛЬНИЙ, а, е, розм. Який вболіває за когось, співчуває чужому горю, нещастю та ін.; жалісливий, чуйний. Тіма ще ніколи в житті не ходив босим. Сердобольна Галочка біленька зглянулась і дала йому свої сандалі (Ів., Таємниця, 1959, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 133.