СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ, а, е, розм. Те саме, що сере́дній 1. Син матері не послухав, Осідлав коня та й поїхав. Менша сестра коня веде, Середульша — сідло несе (Укр.. лір. пісні, 1958, 498); Середульша дочка вийшла заміж за місцевого і жила на другому кінці містечка (Кочура, Родина.., 1962, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 137.