СЕРЖА́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до сержа́нт. Триста товаришів стояли тут у залі пліч-о-пліч, триста танкістів, артилеристів, десантників, офіцерів і політпрацівників, а більше — простого сержантського й рядового люду (Довж., І, 1958, 333); Сержантське звання; Сержантський склад.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 138.