СЕРЦЕВИ́НКА, и, ж. Зменш. до серцеви́на. Це, здається, вона [пороша], вбираючи в себе вільгість лугів, осіла на серцевинки лискучого латача і принадно волохатиться своїми ніжними клубочками (Стельмах, Хліб.., 1959, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 150.