СЕСТРИ́НЕЦЬ, СЕСТРІ́НЕЦЬ, нця, ч., діал. Племінник — син сестри. Що винні діти, що такого батька мають?.. Пішов [швагер] до хати, щоб умовитися з жінкою, як би порятувати сестру і сестринців (Фр., II, 1950, 216).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 151.