СЕ́СІЯ, ї, ж.
1. Періодичні засідання представницького органу, суду, наукової установи чи громадської організації, а також період таких засідань. Питання про охорону природи розглядала сесія Верховної Ради УРСР (Рад. Укр., 19.IX 1962, 2); Сесії обласних рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими комітетами не менше чотирьох разів на рік (Конст. УРСР, 1969, 18); Прийшла з РВК до сільради оповістка, що в неділю отакого числа в селі Щербанівці виїзна сесія губсуду буде розглядати справу «Матюшиної банди» (Головко, II, 1957, 183); Сесія Генеральної Асамблеї ООН; Сесія Академії наук.
2. Екзамени у вищих і спеціальних середніх навчальних закладах, а також період таких екзаменів. На зимовій сесії він не набрав потрібної кількості балів і з нього було знято стипендію (Тют., Вир, 1964, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 150.