СИНДИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до синдикува́ти. Цукрова промисловість Російської імперії була синдикована (Бурл.., Напередодні, 1956, 163); // у знач. прикм. Панування синдикованої промисловості привело до значного зростання продажних цін (Іст. УРСР, І, 1953, 654).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 180.