Слово "синиця" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СИНИ́ЦЯ, і, ж. Маленька співуча пташка з різнобарвним оперенням ряду горобцеподібних. Синиця шкоду робить, а журавель попадається (Укр.. присл.., 1963, 144); — Я ставлю річ твою в дурницю; Ти в руку не піймав синицю. Не тебе, далебіг, боюсь (Котл., І, 1952, 293); З дерева на дерево перелітали зеленобокі синиці, червоногруді снігурі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 88); Тонко дзвонять синиці в дібровах, над озерами спить верболіз (Сос., Поезії, 1950, 152); * У порівн. І наснилася знову криниця, Щебет крапель об ранній порі І зоря, наче синя синиця (Мал., Звенигора, 1959, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 182.