СИНОДИ́ЧНИЙ, а, е, астр. Стос. до видимого на небі розташування небесних тіл відносно сонця або один одного.
∆ Синоди́чний мі́сяць — проміжок часу між двома послідовними однойменними фазами Місяця. Проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця називається синодичним місяцем; він дорівнює 29&́189; доби (Астр., 1956, 71); Вже тисячі років тому було визначено довжину синодичного місяця (Наука.., 6, 1964, 50); Синоди́чний пері́од оберта́ння — проміжок часу, по закінченні якого яка-небудь планета при своєму видимому русі навколо Сонця повертається в попереднє положення відносно Сонця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 185.