СИНОПТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. книжн. Зведений, оглядовий; який дає огляд усіх частин складного цілого.
2. Стос. до синоптики; пов’язаний із з’ясуванням метеорологічних умов, стану погоди. Щодня в Арктичний і Антарктичний інститут Ленінграда по радіо, телетайпах, телеграфу і телефону надходять відомості про погоду більш як з тисячі синоптичних пунктів північної півкулі (Веч. Київ, 20.IX 1958, 1).
∆ Синопти́чна ка́рта — географічна карта, де цифрами та спеціальними позначками нанесено результати спостережень над погодою, отримані одночасно в різних місцях; служить для метеорологічних прогнозів. Агронома не все радувало у синоптичній карті (Наука.., 10, 1963, 9); [Галинка:] Я вивчила синоптичні карти місцевості за останні двадцять п’ять років (Дмит., Драм. тв., 1958, 95); Синопти́чна метеороло́гія — розділ метеорології, який вивчає циркуляцію атмосфери та процеси формування погоди з метою її передбачення. Читав [Броунов] курс загальної метеорології, синоптичної метеорології, земного магнетизму й атмосферної оптики (Видатні вітч. географи.., 1954, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 186.