СИНТАКСИ́ЧНО. Присл. до синтакси́чний. Дієприслівник поєднується з означуваним словом (дієсловом), як і прислівник, синтаксично: шляхом прилягання означуючого до означуваного (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 298); У «Вершниках» чимало реплік, взятих у лапки як пряма мова, але синтаксично вони не пов’язані з оточенням — зв’язок у них лише смисловий (Мовозн., XIII, 1955, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 186.