СИНХРОНІЗО́ВАНИЙ, а, е, техн., книжн. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до синхронізува́ти. Серед приладів у кабіні космонавта знаходиться глобус, обертання якого синхронізоване з рухом корабля по орбіті (Рад. Укр., 26.IV 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 188.