СИНЬОГОЛО́ВИЙ, а, е. Із синьою головою, голівкою. Уралов з рішучим виглядом з’являвся на порозі з дрібнокаліберкою в руках і, намітивши серед двору синьоголового селезня, на якого йому вказувала Галя, валив його з першого пострілу (Гончар, Тронка, 1963, 299); На синьоголових будяках примощувалися метелики (Гуц., Скупана.., 1965, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 191.