СИРО́К1, ч.
1. род. рку́. Зменш.-пестл. до сир. Чорногора хліб не родить, не родить пшеницю,— Викохує вівчариків, сирок і жентицю (Коломийки, 1969, 61); Олександр оповів, як вони [алтайці] приготовляють сирки, як їх коптять над вогнищем на прутті (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 184).
2. род. рка́. Сиркова маса, заправлена цукром, ізюмом ваніллю і т. ін. у розфасовці. Продукти, виготовлені з молока,— вершкове масло, сир, сметана, ряжанка, кефір, сирки, шоколадне масло, морозиво — надзвичайно смачні й поживні (Наука.., 6, 1968, 65); // Спеціально упакований шматочок плавленого сиру.
СИРО́К2, рка́, ч. Риба родини лососевих, поширена в річках і озерах Північного Сибіру.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 201.