Слово "ситняг" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СИТНЯ́Г, у́, ч. (Heleocharis R. Br.). Багаторічна трав’яна рослина родини осокових, що росте перев. на болотах та луках; оситняг. — У Великім Лузі були страшенні гущі, озера, лимани, оточені очеретом, ситнягом (Стор., І, 1957, 257); Щука кинеться десь, і півсонний ситняг Заспокоїтись довго не може (Рильський, І, 1960, 137); Та й довгий день на пастівнику! Сергій уже й книжки читав, і канчуки з ситнягу плів, і по болоту бродив (Мушк., Чорний хліб, 1960, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 208.