СКАЖЕНИ́НА, и, ж. Те саме, що сказ. Кров ніби впорснула в шахтарів скаженину. Вони, мов роз’ярені червоним кумачем бики, почали трощити все, що потрапляло під руки (Панч, Синів.., 1959, 28); У 20 — 30-х роках сторінки буржуазно-націоналістичної преси заливала чорна, майже патологічна скаженина (Рад. літ-во, 5, 1964, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 239.