СКАПУ́СТИТИ, у́щу, у́стиш, док.., перех., розм.
1. Зробити непридатним для користування; зіпсувати.
2. Порушити, перервати хід чого-небудь, перешкодити здійсненню чогось. Він готовий був навіть скапустити виставу, аби б тільки дошкулити товаришеві (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 213); Кудлатий охоронець все це діло й скапустив (Ковінька, Кутя.., 1960, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 251.