СКАРБНИ́ЧИЙ, чого, ч. Те саме, що скарбни́к 1 — 3. По від’їзді Віміни гетьман говорив із своїм скарбничим (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 268).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 253.