СКВИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., діал. Те саме, що скви́рити. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки,— і почне сквиритись (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 258.