СКЕЛЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до скеле́т. Для розв’язання складних проблем етногенезу важливим є вивчення скелетних залишків давнього населення України (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 43); Крона [абрикоса] широко розлога або округла, з невеликою кількістю скелетних гілок (Сад. і ягідн., 1957, 22); Червиця в’їдлива — дуже небезпечний шкідник скелетних частин дерев (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 364).
∆ Скеле́тні м’я́зи — м’язи, прикріплені до кісток скелета. Скелетні м’язи, що скорочуються, стискують вени і видавлюють кров у напрямі до серця (Заг. догляд за хворими, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 258.