СКЛЯ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до склярства. Перші літературні відомості про склярські майстерні або гути належать до XV століття (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 55); Довгий час вважалося, що склярські роботи механізувати не можна (Знання.., 5, 1973, 7).
2. Прикм. до скляр. — В тебе ж, Маню, склярський рід.. Ти ж умієш різать скло (Воронько, Три покоління, 1950, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 287.