СКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сколоти́ти. Загрожуючи вилами, .. наче сколочені якимсь лихом, баби з диким гвалтом підступили до хати (Юхвід, Оля, 1959, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 292.