СКОНЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до концентрува́ти. Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута (Коцюб., III, 1956, 38); [Синявський:] В разі здобуття Києва.. рекомендую сконцентрувати сили в районі міста (Дмит., Драм. тв., 1958, 130); // перен. Направити на кого-, що-небудь, звернути на когось, щось (увагу, думки, зусилля і т. ін.). Химченко не міг працювати гаразд, не міг сконцентрувати свою думу на програмі (Крим., Вибр., 1965, 326); Комуністична партія Радянського Союзу була тією головною і вирішальною силою, яка сконцентрувала волю, зусилля і енергію нашого народу на розгром гітлерівської Німеччини (Ком. Укр., 4, 1965, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 295.