СКОЦЮ́РБИТИ, блю, биш; мн. скоцю́рблять; док., перех.
1. Зробити зігнутим, покривленим. Останні слова [Катерини] аж скоцюрбили Поцілуйка, але він обома руками вхопився за гузир мішка і, підпихаючи його коліном, поперед себе виволік за двері (Стельмах, Правда.., 1961, 181); // Зробити нерівним, зморщеним.
2. перен. Справити неприємне враження, неприємно вразити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 308.