СКРАСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що почервоні́ти. Валерик скраснів, як іскра (Гончар, Таврія, 1952, 85); Всі зареготали знову, загомоніли, а Михайлик, скраснівши, мов жарина, скам’янів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 312.