СКРО́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що скрива́влений. Проноситься в тишині розпачливе рикання лева з розбомбленого зоосаду,— він, скровлений, сильний, безумний, вмирає уже три дні (Бажан, Політ.., 1964, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 323.