СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ, а, е. Надзвичайно точний, детальний. Вчитавшись в його [О. О. Потебні] скрупульозний аналіз шляхів творення тропа, починаєш відчутно розуміти художню необхідність словесного образу (Рад. літ-во, 2, 1961, 48); // Який дотримується абсолютної точності, дуже ретельний у чому-небудь. Він був романтиком краси міста і житла, але він був і скрупульозним практиком економіки й побуту (Смолич, День.., 1950, 51); — Ох і скрупульозна ж людина!— лютував Осокін. Він.. змушений був показувати, пояснювати та відповідати на нескінченні запитання Штаркова (Ткач, Плем’я.., 1961, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 325.