Слово "слабнути" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СЛА́БНУТИ, ну, неш, недок. Ставати, робитися слабким (у 1, 3, 6 знач.); слабим (у 2,5 знач.). Хлопці бачили, що дід слабне з кожним днем і спадає на силах (Фр., VI, 1951, 194); Чув [Юра], що сили вже слабнуть, що в грудях пусто (Коцюб., II, 1955, 341); Я вийшов з села знову на стовповий шлях, відчуваючи, як слабнуть, мої ноги (Сміл., Сашко, 1957, 149); Оксен був поранений. Дві кулі потрапили йому в живіт. Він сів на дно окопу і відчув, що слабне (Тют., Вир, 1964, 537); Я йду, аж доки м’язи мені не починають слабнути (Мик., II, 1957, 66); Опівночі очі слабнуть, пальці умлівають, а нитку мусить [Марія] прясти дальше (Стеф., І, 1949, 223); У загальній тиші лунко відбивалися Бронкові кроки по тротуару. Ступав різкіше — відгомін зростав, тихішегул від кроків слабнув (Вільде, Сестри.., 1958, 278); І чим моє слово для тебе привабне? Ні меду, ні ласки, ні пристані тихої. Та бачу, любов твоя зовсім не слабне (Мал., Звенигора, 1959, 59); Приводні паси до верстатів то слабнули, як пущені віжки, то натягувалися до відказу (Бойч., Молодість, 1949, 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 342.