Слово "слива" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СЛИ́ВА, и, ж.

1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Між зеленою листвою вишняку, груш, слив та яблунь біліли чепурні хаточки (Мирний, І, 1949, 128); Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок (Фр., IV, 1950, 201); Підіймалася [біля хвіртки] стара, з потрісканим стовбуром і гіллям слива (Стельмах, І, 1962, 157).

2. Плід цього дерева або куща. Напиши рецепти повидел з яблук і слив, спосіб маринування слив і грушок (Л. Укр., V, 1956, 178); Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля… (Гончар, III, 1959, 128); На чистих яблуках і сливах, укритих ніким не займаною патиною, бриніли найчистіші дощові краплини (Довж., І, 1958, 95); *У порівн. Стоїть дівчинка там же, над прірвою, дивиться на нього — такі великі темно-сині очі, як слива… (Крот., Сини.., 1948, 17).

◊ Сиді́ти як (на́че і т. ін.) [соро́ка] в сли́вах — ніяково почувати себе. Сидить, як сорока в сливах (Номис, 1864, № 3193); [Галя (помітивши, що Явдоха наче в сливах):] Ходімо, Дуню, й ми туди.. А ви посидьте тут (Мирний, V, 1955, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 350.