СЛИЗУВА́ТИЙ, а, е.
1. Вкритий слизом. Слизувате сало (Сл. Гр.).
2. Подібний до слизу, який нагадує слиз. Камбій — це тонкий слизуватий шар, що міститься між лубом і деревиною. Його можна помітити ранньою весною, коли зняти кору з молодої гілки дерева [верби] (Стол.-буд. справа, 1957, 9); Розрізавши алое, можна побачити желеподібну середину листка, що складається з великих клітин, наповнених слизуватим соком — чудовою лікарською речовиною (Хлібороб Укр., 6, 1968, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 352.