СЛУП, а, ч., заст. Стовп. Кайдаш прикупив трохи колодок, щоб поставить Карпові хату.. Тільки почалася надворі весна, він закопав слупи (Н.-Лев., II, 1956, 305); День за днем, як у казці. Ось уже й основа біліє, і слупи височать.., глину баби місять… Росте моя хата (Мур., Бук. повість, 1959, 37); У воді стояли почорнілі соснові слупи (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6); // чого. Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі. Всі звелися і стали струнко. Кам’яні.. слупи темного підземелля почули.. хор голосів, який виконував пролетарський гімн (Смолич, Світанок.., 1953, 334).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 381.