СЛЬОЗОТЕ́ЧА, і, ж. Надмірне виділення сліз при захворюванні або подразненні очей. Для цієї хвороби [грипу] також характерні світлобоязнь, сльозотеча, підвищена роздратованість, закладання носа, сухий кашель (Наука.., 1, 1958, 21); При постійній сльозотечі (що посилюється на вітрі) впускають в очі кминні краплі (Лікар. рослини.., 1958, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 390.