СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Який народився сліпим; // у знач. ім. сліпонаро́джені, них, мн. (одн. сліпонаро́джений, ного, ч.; сліпонаро́джена, ної, ж.). Люди або тварини, які народилися сліпими.
2. перен. Те саме, що сліпи́й 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 363.