СМАГЛІ́Й, я́, ч., розм. Смаглявий чоловік, юнак.— Так ти мене не впізнала? — весело окинув її оком смаглій, поставивши барило на землю (Гончар, Тронка, 1963, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 391.