СМЕРТОВБИ́ВСТВО, а, с. Те саме, що уби́вство. Сам Олекса убивав рідко, видно, при якихось особливих умовах.. Причиною смертовбивства могла бути участь в організації походу на опришків (Хотк., Довбуш, 1965, 191); Харчів меншало і згодом не стало зовсім.. Щоденні, щогодинні сутички на цьому грунті відбувалися в таборі, часом доходячи до смертовбивства (Ле, Наливайко, 1957, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 400.