СМИ́РНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. сми́рний. Володимир Семенович був чудовий чоловік. Стілько смирності, делікатності.. я ще не стрічала у мужчини (Фр., IV, 1950, 373); Хоч нерадо, але все-таки мусила Броня свою смирність відставити набік (Март., Тв., 1954, 444).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 405.