СМИЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до смичо́к1. [Настя:] Оця ж скрипочка і світ мені замакітрила!.. Як поведеш.. смичечком по струнах, то ніби серце мені надвоє.. перетнеш!.. (Кроп., II, 1958, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 406.