СМУГЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати, робитися смуглим. Шкіра від сонця смугліє; // Виділятися смуглим кольором. Орися спала, розметавшись від спекоти, зібгане рядно лежало під ногами, в розхристаному вирізі сорочки смугліла шия (Тют., Вир, 1964, 269).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 418.