СМУШЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до сму́шок; // Зробл., пошитий із смушка. Тій стрічку купили. Кому шапочку смушеву, Чобітки шкапові, Кому свитку (Шевч., II, 1963, 220); Генерал зняв шапку і важко опустив голову у смушевий комір (Тют., Вир, 1964, 503); Лужінський був зодягнений тепер уже в якусь хвацьку чи то венгерку, а чи шляхетський однобортний піджак з смушевою оторочкою (Ле, Клен. лист, 1960, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 421.