СМУ́ШОК, шка, ч. Шкурка, хутро новонародженого ягняти. До їх гурту ішов парубок, високий, білявий,.. у сивій з решетилівських смушків шапці (Мирний, III, 1954, 32); Повно юхти та смушків в тачанці в дядьків, повно буржуйських куниць та лисиць (Гончар, Таврія.., 1957, 549); Каракуль. В перекладі — чорна квітка. Так здавна називали дивовижний за красою ягнячий смушок з шовковистою, блискучою вовною й чудовим малюнком, що формою нагадує пелюстки троянди (Знання.., 3, 1972, 4); * Образно. М’яко шепотів під ногами росяний смушок споришу (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 13); * У порівн. На небі набігли дрібні, мов смушки, хмарки (Н.-Лев., IV, 1956, 11); // Шкура, хутро вівці. Увійшов у прихожу Павло. Шуб, шуб на вішалці висить, та все такі… Смушки руді, вороні, і аж полискуються, дорогі все якісь (Тесл., З книги життя, 1949, 157); Цигейкову шубу шиють з високоякісного смушка, а вівці, які дають його, повинні не менше двох разів на рік проходити обробку креоліном (Наука.., 8, 1959, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 421.