СНИ́ЩЕ, а, ч. і с., зневажл. Те саме, що сон1 2. Еней заснув і бачить снище: Пред ним стоїть старий дідище (Котл., І, 1952, 199); Не знаю я, — чи я живу, Чи вже давно умер душею, А чи заснув я тільки нею І бачу снища наяву… (Черн., Поезії, 1959, 337).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 423.