СНОПОВИ́Й, а́, е́. Стос. до снопа (у 1 знач.). Снопове сортування [стебел конопель] значно простіше, воно складається з поділу партій сировини на декілька сортономерів (Техн. культ., 1956, 185); // Признач. для возіння, сушіння і. т. ін. снопів. Другого дня вранці Дмитро на одному сноповому возі, а Микола з Євгеном на другому виїхали з двору (Гжицький, У світ.., 1960, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 428.