СНІГООЧИ́СНИК, а, ч. Машина для очищення снігу із залізничних колій, автомобільних шляхів, вулиць і т. ін. Будівельники одержали ряд нових машин: вібраційні бадді для бетону, великоваговий 14-тонний самоскидний причіп Д-179 Б, снігоочисники (Наука.., 12, 1960, 27); Пересування снігоочисника, який розвиває швидкість до тридцяти кілометрів на годину, здійснюється за допомогою дизельного привида (Рад. Укр., 14. II 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 424.